Навіть ті містяни, які не цікавляться архітектурою, добре знайомі з резиденцією Маліна або Хемосферою. Це восьмикутник, розташований на вершині бетонної колони. Його висота становить 7 метрів, а ширина – 1,5 метра. Здалеку складається враження, що це літальна тарілка на паличці. Більше про сучасну споруду з культовим модерністським дизайном розповість la-future.
Історія резиденції Маліна
Резиденція Маліна або Хемосфера знаходиться на 7776 Торрейсон Драйв. Відомо, що це творіння архітектора-новатора Джона Лотнера. Він створив цей проєкт для молодого аерокосмічного інженера Леонарда Маліна.
Чоловіку належала крутосхила ділянка (її подарував тесть), а бюджет на побудову будинку складав 30 000 доларів. Це було складне завдання, однак геніальний дизайн та спонсорська підтримка Chem Seal дозволили втілити задумане у життя. Компанія надала експериментальне покриття, а згодом була нагороджена назвою будівлі. Загальна вартість будівництва склала 140 000 доларів, частину коштів вдалося покрити коштом бартеру з двома компаніями: Southern California Gas Company та Chem Seal Corporation. Компанія Chem Seal надала експериментальні покриття та смолу для побудови споруди. Власник будинку заплатив 80 000 доларів готівкою.
Це сімейна резиденція Маліна, у якій Леонард зі своєю дружиною виховували чотирьох дітей до 1972 року. Подружжя було змушене продати будинок через зростання цін та занепад аерокосмічної промисловості.
Джон Лотнер
Він увійшов в історію як один із найважливіших американських архітекторів XX століття. Він був новатором, якого не всі на той час могли зрозуміти. Архітектор-новатор народився у 1911 році у Маркетті, штату Мічиган. Він зростав у чудовому природному оточенні, що справило глибоке враження на все його життя. Вражає й те, що перший свій досвід будівництва він здобув у 12 років. Саме тоді він допомагав батьку будувати шале, спроєктоване його матір’ю.
Відомо, що він здобув ступінь з англійської мови у сучасному Північно-Мічиганському університеті. Єдиним курсом з архітектури на той час був історичний огляд. Джон Лотнер був щиро захоплений архітектурою. Одного разу він прочитав біографію Френка Ллойда Райта, яка справила на нього вагоме значення. Після цього він подав заявку на участь у Талієсінській стипендії Райта, ставши одним із перших стипендіатів (з 1933 до 1939 років). Джон Лотнер прийняв філософію Райта щодо «органічної архітектури». Йшлося про гармонію між людиною та природою.
Наприкінці 1930-х років Джон Лотнер почав практикувати вже у Лос-Анджелесі. Його кар’єра тривала 55 років. Він зумів залишити вагомий слід в архітектурному житті Південної Каліфорнії, спроєктувавши понад 50 значних споруд. Він не боявся експериментувати, досліджувати нові ідеї, використовувати нетрадиційні матеріали. Наприклад, клімат та освітлення Південної Каліфорнії дозволили Джону Лотнеру використовувати дерево, великі скляні площини, інші елементи.
У багатьох джерелах зазначалося, що Джон Лотнер був інженерним генієм, який вмів вдало поєднувати різні кути та форми, створюючи органічні та футуристичні витвори. Варто зауважити, що він був піонером у використанні бетону. Однією з його відомих робіт є резиденція Маліна або Хемосфера 1960 року у Голлівуд-Гіллз.
У 1996 році була створена некомерційна організація «Фонд Джона Лотнера» для відзначення, підтримки та захисту творчості архітектора-новатора.
Особливості будівлі
Будинок дійсно неначе зависає у повітрі, пропонуючи панорамний вид на долину Сан-Фернандо. Проєкт спочатку зустріли скептично, однак згодом йому вдалося здобути всесвітнє визнання. Джон Лотнер у цьому проєкті відобразив самобутній дизайн та проявив структурну винахідливість. Площа будинку – приблизно 200 метрів квадратних. Оригінальне оздоблення надав Джон Сміт. Чоловік став першим афроамериканцем, якого прийняли до Національного товариства дизайнерів інтер’єру.
Можна виділити такі архітектурні особливості Хемосфери.
- Незвичайна локація та конструкція. Будинок побудований з кутом нахилу 45 градусів. Інші архітектори вважали таку ідею непридатною. Джон Лотнер розв’язав цю проблему, спроєктувавши споруду у вигляді восьмикутника, що спирається на одну 9-метрову бетонну колону. Таке рішення було прораховано як більш економічно вигідне. Наприклад, це новаторське рішення обійшлося значно дешевше, ніж використання звичайних підпірних стін.
- Колона, на якій стоїть будинок, надійно зарита у землю. Ця особливість допомагає витримувати землетруси та сильні дощі.
- Архітектор використав такі матеріали, як сталь та деревину. Для даху використано конструкцію з клеєних дерев’яних балок через їх довговічність у сейсмічно активній зоні.
- По всьому периметру будинку знаходяться панорамні вікна для максимального огляду навколишньої місцевості та візуальної привабливості.
- Інтер’єр будинку поділено на публічні та приватні зони. Публічні зони виходять на північ, до них входять: вітальня, кухня та їдальня. Приватні зони (чотири спальні та ванна кімната) виходять на бік, що прилягає до пагорба.
- Дістатися до одноповерхової будівлі можна за допомогою фунікулера з паркувального майданчика. Він знаходиться на 30 метрів нижче.
- Посередині восьмикутника вбудовано кругле вікно у стелі для забезпечення природного освітлення у центрі будинку.
Більше про американського архітектора Джона Лотнера та його знамените творіння Хемосферу можна дізнатися у відео.
Наступні власники
Доктор Річард Кун став наступним власником незвичайного будинку. У 1976 році його зарізали під час пограбування, здійсненим коханцем та ще одним чоловіком. Їх обох засудили до довічного ув’язнення, а Хемосфера стала місцем трагічних подій.
Будівлю після цього почали здавати в оренду та використовувати для проведення вечірок. Внаслідок цього внутрішнє оздоблення постраждала, а до 1997 року – інтер’єр сильно занепав.
Починаючи з 1998 року, будинок належав німецькому видавцю та колекціонеру сучасного мистецтва Бенедикту Ташену. Він подорожував світом з дружиною та у 1997 році побачив цей будинок. Подружжя застало споруду не у кращому світлі, однак одразу вирішило придбати Хемосферу.
Бенедикт Ташен згодом зазначав, що це місце є просторим та спокійним, нагадує скандинавський стиль середини століття. За його словами, це місце нагадує орлине гніздо, де відчуваєш себе у безпеці. Нові власники відреставрували будинок та насолоджувалися життям у ньому. Бенедикт Ташен запросив архітектора-реставратора Френка Ешера. Власник хотів залишити оригінальні частини. Для Френка Ешера цей проєкт реставрації став філософським викликом. Реставрація Хемосфери здобула нагороду від Служби охорони природи Лос-Анджелеса та схвалення від початкового орендаря.
Єдиною проблемою резиденції є відносно висока вартість обслуговування. Наприклад, технічне обслуговування (підключення телебачення, інтернету) дорожче у 10 разів, ніж у будь-якій іншій будівлі.
Культурний вплив
Резиденція Маліна або Хемосфера мала не лише архітектурний вплив. Будівля з’являлася у різних засобах масової інформації, міцно закріпивши за собою статус культової пам’ятки Голлівуду.
Цю будівлю глядачі могли бачити в «Ангелах Чарлі» та одному з епізодів «Сімпсонів». Дивовижним є те, що окремий будинок у фільмах виглядав як розкішна квартира. У цьому будинку відчувається життя Південної Каліфорнії.
У 2004 році резиденцію Маліна або Хемосферу було визнано історико-культурною пам’яткою Лос-Анджелеса. Варто зауважити, що «Енциклопедія Британіка» називає цю будівлю найсучаснішим будинком, побудованим у світі. За словами власника Бенедикта Ташена, занудьгувати у такому будинку просто неможливо. Панорамні вікна пропонують вид на світ. Він додавав:
«Це схоже на фільм на великому екрані. Картинка завжди змінюється»
