У житті кожного міста залізниця відігравала важливу роль. У випадку з Лос-Анджелесом місто змогло перетворитися на мегаполіс. Тоді перші залізничні лінії почали з’єднуватись з іншими містами Каліфорнії, східними узбережжями США. Це відкрило можливості для торгівлі, промисловості та міграції. Населення зростало, а економіка процвітала. Далі на la-future.
Історія
Залізниця Лос-Анджелеса (LARy) раніше була системою міських трамваїв, які використовували схему жовтого фарбування. У 1898 році група інвесторів на чолі з Генрі Е. Гантінгтоном придбали контроль над залізницею Лос-Анджелеса.
Генрі Гантінгтон, магнат нерухомості та комунального господарства, керував залізницею. Вона була відома завдяки жовтим вагонам та пролягала по колії 3 ½ фута. Ця ширина колії була меншою за стандартну, тому це дозволяла зменшити витрати на будівництво, обслуговування та водночас подбати про безпеку містян.
На таких ключових вулицях, як бульвар Готорн, Мейн-стріт і Четверта вулиця, залізниця Лос-Анджелеса мала спільні ділянки з Pacific Electric. Там використовувалася подвійна колія для того, щоб обидві системи ефективно використовували обмежений простір.
Залізниця Лос-Анджелеса була міською, тому головна її мета полягала в обслуговуванні містян та жителів найближчих околиць. Якщо ж говорити про Pacific Electric, то це була міжміська електрична залізниця з більшою зоною покриття, яка з’єднувала Лос-Анджелес з віддаленими містами та районами.
Генрі Гантінгтон
Генрі Гантінгтон як ключова особа у розвитку залізниці Лос-Анджелеса у 1910 році почав вести переговори з Southern Pacific про продаж своєї частки в Pacific Electric.
Цю подію надалі називали «Великим злиттям», яке відбулося у 1911 році. Тоді такі великі компанії, як Huntington’s Pacific Electric, Los Angeles & Pacific та інші лінії консолідувалися та об’єдналися. Результатом «Великого злиття» стали наступні події:
- міжміські лінії зі стандартними коліями були об’єднані у Pacific Electric і перейшли під контроль Southern Pacific;
- місцеві внутрішньоміські лінії з вузькими коліями залишилися підконтрольними Генрі Гантінгтону. Це Los Angeles Railway;
- фактично відбулося розділення функцій, тобто чітке розмежування між міськими та міськими залізничними лініями.
Генрі Гантінгтон увійшов в історію також завдяки Гантінгтон-Біч та Гантінгтонській бібліотеці, які назвали на його честь.
Чоловік відігравав важливу роль у розвитку Гантінгтон-Біч, сприяв перетворенню його на популярний курорт. Містяни та гості міста добре знайомі з Гантінгтонською бібліотекою-музеєм у Сан-Марино, поблизу Лос-Анджелеса. Генрі Гантінгтон зібрав значну колекцію рідкісних книг, рукописів, творів мистецтва та рослин. Все це згодом стало основою установи.
Після «Великого злиття» Генрі Гантінгтон пішов з управління залізницею, присвятивши свій час художній та літературній колекціям. Вони доступні в його особняку та бібліотеці у Пасадені.
Генрі Гантінгтон помер у 1927 році, а його активи, включно з Los Angeles Railway, перейшли до спадкоємців.
Рішучі зміни
У 1927 році Залізниця Лос-Анджелеса (LARy) належала Huntington Estate. У 1945 році її придбала компанія National City Lines, а початкова назва була змінена на «Los Angeles Transit Lines (LATL)».
Якщо повернутися у 1940 рік, то тоді у Лос-Анджелесі проживало приблизно мільйон людей поблизу автобусних та трамвайних ліній (LARY/LATL). Цікаво, що до 1950 року деякі лінії проникли аж на територію Беверлі-Гіллз на західному боці, а найдовша лінія трамваїв досягала 13 миль на півдні від Готорна.
Закінчення історії
Важливо зауважити, що у першій половині XX століття Лос-Анджелес пережив справжнім бум залізничного транспорту. Місто було переповнене густою мережею трамвайних та міжміських електричних ліній. Це дозволяло зручно та швидко пересуватися районами.
Після закінчення Другої світової війни кількість пасажирів скоротилася, адже громадськість все більше віддавала перевагу приватному автомобілю. Наприклад, у 1958 році LATL продали Лос-Анджелеському MTA, яке запровадило програму, згідно з якою трамваї замінили автобусами.
Трохи згодом трамвайні лінії демонтували, а міжміські поїзди втратили колишню популярність. Останні п’ять трамвайних маршрутів переобладнали на автобуси у 1963 році. Це свідчило про завершення 65-річної історії електричного залізничного транспорту у місті.
Подорож трансконтинентальною залізницею через Лос-Анджелес
Це була дійсно цікава пригода. Відчути, як це було, допоможе історична подорож з врахуванням багатьох дрібниць:
- відвідувачі відпочивали на оксамитових подушках та дивилися у дзеркала в позолочених рамках;
- смачна кухня, до якої входили форель, ягоди та шампанське, а також інші ексклюзивні страви. Це була розкіш, а не подорож. Такими враженнями ділився у 1869 році репортер New York Times, прямувавши зі штату Небраска до Каліфорнії;
- подорож залізницею дозволяла насолоджуватися краєвидами американського Заходу, обідати, спати та відпочивати.
Залізниця простягалася майже на 2000 миль між Айовою, Небраскою та Каліфорнією, такий транспортний маршрут скорочував час подорожі з 6 місяців вагоном або 25 днів диліжансом до рекордних 4 днів. Для мандрівників 1869 року трансконтинентальна залізниця була вершиною сучасних технологій.
Крім способу пересування, подорож трансконтинентальною залізницею стала важливою частиною історії та культури США.
Цікаві факти про залізницю
- Лос-Анджелес був побудований навколо залізниць. Наприклад, перший паропотяг з’явився у місті у 1869 році, а перший кінний вагон – у 1874 році. Перший тролейбус почав працювати у 1885 році, а поява трансконтинентальної залізниці спричинила демографічний бум у 1888 році. Через два роки були запущені електричні поїзди. Згодом регіон міг похвалитися найбільшою електричною міжміською залізничною мережею у світовій історії.
- Раніше у Лос-Анджелесі було понад 1000 миль залізничної лінії.
- У період розквіту залізниці Лос-Анджелеса точилася жорстока конкуренція між різними залізничними компаніями. Можна зустріти термін «залізничні війни», коли компанії всілякими силами намагалися переманити пасажирів.
- Ще одна цікава особливість – вплив на розвиток Голлівуду. Кіностудії використовували залізничні лінії для знімання фільмів, а актори, учасники знімальної групи користувалися ними для пересування.
- Існують «станції-привиди», що нагадують про минулу епоху. Прикладами є занедбані тунелі та станції колишньої лінії метро Pacific Electric в Лос-Анджелесі. Наприклад, після закриття лінії колії були відремонтовані, а підземні тунелі, станції – покинуті. До 1967 року Старий тунель залишався неушкодженим, однак його частково засипали під Квітковою вулицею. Верхні поверхи почали використовувати як офіси, а нижні – відійшли у забуття. Канал Urbex Offlimits опублікував відео про «станції-привиди», з яким буде цікаво ознайомитися.
Минула велич
Історія залізниці Лос-Анджелеса є прикладом трансформації міста у мегаполіс. У цьому випадку залізниця відіграла ключову роль, адже стимулювала розвиток міста, наприклад, економічне зростання, культурне формування. Попри занепад внаслідок розвитку автомобільного транспорту, ці сторінки історії досі є цікавими та турбують й сучасні покоління.
