Неділя, 21 Липня, 2024

Трамваї Лос-Анджелеса: історія та фото

Під час екскурсій туристи часто задають запитання, чи були у місті трамваї? Цікаво й те, що навіть деякі місцеві жителі не знають про залізничну систему міста. А у 1920-х роках саме у Лос-Анджелесі була найбільш розгалужена мережа трамваїв у світі, представлена червоними та жовтими екземплярами. Більше про історію трамваїв та цікаві факти, пов’язані з ними, розповість Лос-Анджелес Майбутнього.

Рання історія трамваїв

У 1887 році відкрили першу міську лінію електричного трамваю. У той час населення міста досягало відмітки у 50 000 осіб. Загалом, це був час розвитку, інновацій, особливо після запуску Трансконтинентальної залізниці. У 1895 році дві компанії, про які далі піде мова, об’єдналися. Таким чином, було утворено Pasadena & Pacific Railway, що призвело до прискорення розвитку туризму Південної Каліфорнії під девізом «від гір до моря».

Цікаво й те, що однією з завдань побудови першої електричної залізниці у Лос-Анджелесі було полегшення продажу нерухомості на вулиці Піко, головній вулиці міста.

Мережа розширювалася, охопивши дві значні компанії.

  1. Pacific Electric Railway Company (PE або Red Cars, всім відома завдяки червоним вагонам). Це приватна система громадського транспорту у Південній Каліфорнії. Система складалася не лише з електричних трамваїв, але й з міжміських вагонів та автобусів, охоплюючи північний, східний, південний та західний округи. Важливо додати, що це була найбільша електрична залізнична система у світі у 1920-х роках, яка мала практично 1500 миль колій, понад 2500 щоденних рейсів.
  2. The Los Angeles Railway (LARy, пізніше – Транзитні лінії Лос-Анджелеса, всім відома завдяки жовтим вагонам). Це система трамваїв, яка функціонувала у місті, а також прилеглих територіях у період з 1895 до 1963 років. Ця компанія перевозила значно більшу кількість пасажирів (за деякими оцінками, вдвічі більшу кількість), ніж Red Cars.

Приватні компанії

Для розвитку Лос-Анджелеса було важливо, щоб трамвайними лініями володіли не державні комунальні підприємства, а приватні компанії. У даному випадку, це були заможні інвестори, які придбали величезні ділянки навколо міста.

Компанією Pacific Electric Railway Company володів Ісайас Геллман. Це відомий діяч в історії міста – перший американський банкір та філантроп, засновник Університету Південної Каліфорнії. Попри те, що він народився у Королівстві Баварія, після переїзду з родиною у Лос-Анджелес, він зробив значний внесок у розвиток міста.

Компанією The Los Angeles Railway володів Генрі Гантінгтон. Його добре знали як американського залізничного магната, а також колекціонера мистецтва та рідкісних книг. Він жив у Лос-Анджелесі та володів Тихоокеанською електричною залізницею, міг похизуватися значними частками нерухомості. Чимало визначних місць у Каліфорнії були названі на його честь, адже у багатьох напрямках він став головним стимулом для розвитку Лос-Анджелеса.

Ісайас Геллман та Генрі Гантінгтон на чолі власних компаній провели тролейбусні лінії від центру до своїх сільськогосподарських угідь, після чого почали будувати житло. Вважалося, що залізничні компанії є збитковими, проте заможні інвестори змінили цю думку. У той час значна частина Голлівуду, Сан-Габріеля,Гантінгтон-парку були забудовані житловими кварталами, які обслуговували трамваї.

Аналізуючи все це, можна сказати, що нові забудови відбувалися у передмістях, тобто це одна з ключових причин, чому у Лос-Анджелесі немає центру, який би характеризувався високою щільністю населення. Натомість, населення рівномірно розподілене по місту.

Трамваї та автомобілі: змагання

То що ж сталося з мережею трамваїв у місті? Вона мала такий старт та перспективи, проте згодом програла автомобілям. Варто детальніше розглянути ймовірні причини цього.

  1. У 1920-х роках кількість автомобілів починала зростати, особливо у Південній Каліфорнії. Виробники автомобілів теж полюбили це місце.
  2. Власники трамвайних компаній не робили важливих інвестицій у дану сферу, адже не були надто зацікавлені транспортним бізнесом. Внаслідок цього мережа ставала все більш занедбаною та ненадійною, втрачаючи свої попередні позиції.
  3. У 1950-х роках влада міста ініціювала будівництво автомагістралей, деякі були за маршрутами трамвайних ліній. Це ще більше погіршило ситуацію та роботу трамваїв. Вони ділили вулиці з усіма автомобілями без переваги використання автомагістралей, як це було колись.
  4. Збільшився час поїздки. Якщо раніше дорога від Лонг-Біч до центральної частини Лос-Анджелеса займала приблизно 45 хвилин, то до 1950-х років – це вже було 1,5 години.

Тож, одну за одною трамвайні лінії почали закривати. Цікавою є версія, що причиною цього стало те, що залізничних операторів придбала корпорація, яка належала великим виробникам автомобілів та нафтовим компаніям. Вони прагнули, щоб населення повністю перейшло на автобусне чи інше сполучення.

Останні трамваї Лос-Анджелеса 9 квітня 1961 року припинили свою роботу, збереглися відповідні фото. Важливо зазначити, що влада міста має амбітний план щодо повернення трамваїв.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.