St. Vibiana’s Cathedral є важливою історичною пам’яткою Лос-Анджелеса. Цей католицький собор був головним храмом Архідієцезії Лос-Анджелеса понад століття та залишив помітний слід у культурному та архітектурному розвитку міста. У 21 столітті будівля використовується як сучасний культурний та подієвий простір, зберігає свою історичну цінність та архітектурну унікальність. Далі на la-future.
Історія будівництва собору
Перші плани будівництва St. Vibiana’s Cathedral датуються 1859 роком. Земельну ділянку на південно-східному куті вулиць Main та Second у центрі Лос-Анджелеса пожертвував Аміль Кавальєр. Собор було освячено у 1876 році, а його будівництво обійшлося у 80 000 доларів США.
При відкритті собор міг вмістити приблизно одну десяту населення тодішнього міста. Інтер’єр був модернізований близько 1895 року з застосуванням оніксу та мармуру, а фасад оновили у 1922-1924 роках за мотивами римського дизайну. Назву собору обрав Папа Пій IX на честь християнської мучениці третього століття Святої Вівіани. Її реліквії були перевезені з Римських катакомб і розміщені у саркофазі над головним вівтарем. У 1940-х роках до комплексу додали резиденцію для священиків та шкільну будівлю. Школу закрили у 1969 році через брак фінансування.
Зі зростанням населення Лос-Анджелеса собор став замалим для потреб архідієцезії. Проблеми посилилися після землетрусу у Нортріджі 1994 року, який завдав значних пошкоджень 1 200-місному залу собору. Архідієцезія вирішила будівлю знести та побудувати новий собор на цьому місці, проте зіштовхнулася з опором з боку активістів збереження історичної спадщини. У 1996 році було досягнуто компромісу: архідієцезія придбала нову ділянку для будівництва Собору Пресвятої Діви Ангелів, а старий собор передали місту Лос-Анджелес. Після цього частина цінних елементів, включно зі скляними вітражами та саркофагом Святої Вівіани, була інтегрована у новий собор.
Архітектура будівлі
Собор був побудований в італійському стилі з бароковими впливами, що поєднували елементи італійського та барокового дизайну. Це типовий для католицької архітектури 19 століття стиль, який сприяв виразній та водночас урочистій зовнішній формі будівлі. Архітектурну концепцію розробили архітектори Езра Ф. Кізор і Джон К. Остін. Кізор був одним з перших професійних архітекторів Лос‑Анджелеса і вже мав у портфоліо важливі проєкти міста, зокрема знаменитий Pico House. Остін пізніше працював над масштабним оновленням фасаду у 1920‑х роках.
Екстер’єр собору вирізнявся симетричною композицією з класичними елементами, такими як аркові вікна, що підкреслювали його велич та архітектурну формальність. Основною візуальною домінантою була дзвіниця з куполом, яка сягала приблизно 25 метрів (83 фути) у висоту та була відновлена під час реставрації у 2007 році. У перші роки після відкриття будівля мала бароковий характер з римськими впливами. Тут поєднувалися як декоративні, так і традиційні класичні елементи фасаду, які надавали споруді урочистості у міському середовищі.
Зовнішній вигляд собору від початку включав також декоративні деталі, такі як статуї, прикрашені віконні отвори та декоративні елементи над входом, що відображали релігійний символізм та традиції католицької архітектури. Давні фотографії початку 20 століття демонструють розташування невеликих веж та розарій над центральним входом та балюстради. Інтер’єр собору був спроєктований за класичною базилікальною схемою, що передбачає центральний неф з високим склепінням, бічними нефами та піднесеним вівтарем.
Сучасний культурний простір
У 1999 році місто продало будівлю собору приватному девелоперу Тому Гілмору за 4,6 мільйона доларів. Непримітна будівля школи 1940-х років була знесена та звільнила місце для нової філії Бібліотеки Літл Токіо. Після масштабної реконструкції будівля була відкрита для подій у 2005 році, а у 2007 році 3,5-тонний купол повернувся на дзвіницю.
Тепер колишній собор використовується для проведення урочистих заходів, весіль, гала-вечорів та культурних подій. Тут відбувалися щорічні благодійні вечори Art of Elysium, заходи Warner Music Group та навіть епізоди фінального сезону шоу “American Idol”. З 2017 року будівля включена до переліку успішно збережених історичних об’єктів Національного фонду охорони історичної спадщини США.
Власниками простору Redbird Vibiana є Емі Нолл Фрейзер та шеф-кухар Ніл Фрейзер. Вони продовжують трансформувати будівлю у майданчик для весіль, культурних подій та вистав, при цьому зберігають її історичну автентичність та унікальну архітектуру.
St. Vibiana’s Cathedral — символ історії та культури Лос-Анджелеса, який пройшов шлях від головного католицького собору до сучасного культурного простору. Його збереження демонструє баланс між архітектурною спадщиною та розвитком міста, а сучасне використання робить його живим центром подій та мистецтва у Downtown Los Angeles.
