Знаменита “автомобільна культура” Південної Каліфорнії почалася в перші дні створення автомобіля. Перший бензиновий автомобіль у Південній Каліфорнії зʼявився з машинного цеху на Вест-Пʼятій вулиці в Лос-Анджелесі рано вранці 30 травня 1897 року. Домашній екіпаж без коней був побудований для інженера Дж. Філіп Ері, який придумав концепцію. З вісьмома людьми в салоні автомобіль повільно проривався вулицями Лос-Анджелеса, ледь перевищуючи швидкість пішоходів. Після зупинки для незначного ремонту транспортний засіб відвезли до будинку Ері в Бойл-Хайтс, де він був тихо виведений на пенсію як невдалий експеримент. Для Лос-Анджелеса, який швидко став світовою столицею для автомобілів, основоположною датою було будівництво та тестування в 1897 році першого автомобіля, який розробив Джейк Філіп Ері і побудував Семюель Д. Стерджис. Далі на la-future.
Багато років тому нащадки Вільяма Х. Воркмен – мера міста Ангелів надали копію фотографій, які були зроблені у період з 1887 року по 1888 рік. На них був зафіксований перший автомобіль у місті. На фото Джейк Філіп Ері сидить у своєму автомобілі, який припаркований перед його дивовижною резиденцією Бойл-Хайтс. Дізнавайтесь більше про автомобільний музей Петерсена в Лос-Анджелесі: від класики до нестандартних збірок.
Хто створив і розробив автомобіль?
Що стосується творця автомобіля, то інформації про Ері дуже мало. Кажуть, що він родом з Нью-Йорка, але перепис або інші життєво важливі записи взагалі не знайдені. Хоча деякі списки в міських каталогах та реєстраційних листах виборців, посилання на патенти, які він вийняв, а також газетні та журнальні статті надають певну інформацію. Джеймс Ері – єдина людина з цим прізвищем, працювала брокером на Волл-стріт у Нью-Йорку в 1891 році, тоді як через три роки він став клерком. Проте, у 1895 році Дж. Філіп Ері, перебував у Лос-Анджелесі через проблеми зі здоровʼям.
Однак коли Ері зареєструвався для голосування 1 травня 1896 року, 32-річний чоловік стверджував, що його батьківщиною була Каліфорнія. Він оселився в просторому будинку з характерними закругленими кутами на Стейт-стріт на захід від парку Холленбек у Бойл-Хайтс. Список міського каталогу Лос-Анджелеса 1897 року визначив його професію “інженера-електрика та механіка”.
Розробка автомобіля
Вже незабаром він зробив великий фурор – спроєктував безкінну карету. У своєму виданні від 30 травня “Los Angeles Herald” повідомив:
“Вузол запізнілих пішоходів і велосипедистів був зібраний на Бродвеї, між Пʼятою і Шостою вулицями, притягнутий дивним на вигляд транспортним засобом, який стояв біля одного з бордюрів. На внутрішньому механізмі кілька робітників були зачаровані мерехтливими вогнями свічок”.
Хоча очікувалося, що пристрій може досягти максимальної швидкості 24 милі на годину, “під час пробної поїздки він ледве рухався вперед через недосконалу роботу двигуна”. Тому транспортний засіб був припаркований.
Наступного дня видання “Los Angeles Times” надало дуже детальний аналіз автомобіля та його ранкових подорожей у той час, “коли вулиці були безлюдними, за винятком кількох сонних поліцейських”. Ері витратив близько 30 000 доларів на свої автомобілі, на які було одинадцять патентів.
Серед деталей у статті зазначалося, що усі запчастини були в чорному ящику під каретою і що цей корпус був викладений азбестом з належною вентиляцією, а також мінімізував тепло, тоді як випари були ледь помітні. Шум обмежувався, маючи шестерні з деревного волокна та сталі. Пневматичні шини товщиною в дюйм вважалися практично стійкими до проколів, тоді як полірований мідний циліндр спереду та нікельовані важелі для запуску та зупинки двигуна були єдиними видимими компонентами.
Однією з проблем було охолодження, з яким оброблявся пристрій. Він розпорошував рідину, що контактувала з повітрям, “над розширеною поверхнею охолодження”. Більшість підшипників були роликового та кулькового типу, що не вимагали змащення, тоді як менші, разом з циліндрами, мали масло, що наносилося автоматично. Це дозволяло уникнути необхідності змащувати кожну деталь окремо. Аналогічно, бензин контролювався апаратом, подібним до масляного.
Перша поїздка
Перша поїздка насправді пройшла через міст Першої вулиці в Бойл-Хайтс і “по нерівних дорогах” до резиденції Ері. Крім того, було виявлено, що азбестова підкладка в корпусі двигуна горіла, як папір. Тому згодом було зроблено удосконалення.
За день до першої поїздки було оголошено, що маршрут буде прокладений вниз по Бойл-авеню до Стейт-стріт, потім до Алісо-стріт, а потім до Мейн, з довгою поїздкою до Джефферсона і звідти до Вест-Енду. Це був район Піко-Хайтс, де мешкав конструктор автомобіля Семюель Стерджис. Однак виявилося, що обидві поїздки були затримані на день через “незначні дефекти”, знайдені в транспортному засобі, але “протягом кількох днів новий винахід буде готовий перейти на активну службу, щоб зробити свою роль у роботі зі звільнення коня від рабства”. У вихідні планувалося доставити машину до Сан-Бернардіно або Редлендса, і очікувалося, що пʼяти-шестиденна поїздка дійсно випробує машину.
Однак видання “The Times” повідомило, що автомобіль “не буде використовуватися знову протягом тижня”. Адже деякі сталеві деталі місцевого виробництва, що використовуються як поршневі головки в циліндрах, виявилися дефектними, і заміни шукали в Пенсільванії. Ідея полягала в тому, щоб переконатися, що перед проведенням будь-яких подальших тестів машина була готова на всі 100%. Стверджувалося, що шини добре трималися, навіть коли навмисно їхали по пляшках.
Усі чотири циліндри бензинової техніки були успішно випробувані. З двома циліндрами в автомобілі вдалось підкорити найкрутіші пагорби в Бойл-Хайтс, а швидкість 12 миль на годину була досягнута на рівній землі.
Експлуатація автомобіля
Однак у місцевих газетах не було жодних подальших звітів про майбутню експлуатацію автомобіля. Ері та партнери, включаючи Даніеля Ф. МакГаррі, запустили компанію “Erie Pneumatic Hub” навесні 1898 року. Винахідник здійснив кілька поїздок на схід для роботи над патентами на транспортний засіб.
Проте фінансові проблеми швидко зросли, включаючи борги за іпотеку на будинок Бойл-Хайтс, викуп за векселем та несплачені податки. У той час як Ері продовжував винаходити різні речі – від пробок для пляшок до водонагрівача, його резиденція підлягала податковому продажу шерифа в 1901 році.
Повідомлення про продаж автомобіля у березні 1902 року компанією “Bekins Van and Storage Company” для аукціону включало тримісні та одномісні автомобілі за 147 доларів США неоплачених зборів за зберігання на складі фірми. Ері, схоже, залишався в місті Ангелів приблизно до 1906 року, коли він зареєстрував свій патент на водонагрівач, але через чотири роки він зʼявився в Денвері. Там була заснована компанія “General Aviation Company”, і в журналі “Aero” повідомлялося, що “Джейк Філіп Ері, відомий авіатор тихоокеанського узбережжя, був залучений до демонстрації машин”. Каталог року для “Mile High City” показав, що Ері, який живе в готелі, працював у компанії “Fritchle Automobile and Battery Company”. Через три роки він був у Сан-Франциско, і його список реєстрації виборців дав йому професію авіатора. Після цього його сліду не було знайдено.
Хоча його проєкт безкінної карети в кінцевому підсумку був невдалим, і пізніше життя Ері було в основному, як і його ранні роки, оповите якоюсь таємницею, його періодично згадували як автомобільного піонера Лос-Анджелесу. Фотографія Ері в його пристрої поруч зі своїм будинком, що приєднується до більш часто поширеного зображення винахідника з Вільямом Х. Воркманом у транспортному засобі – це єдині візуальні документи його частково успішного досягнення.
